Лілу45 - Дощ

Лилу45 дощ грюкає у мої двері

дощ грюкає у мої двері
наче щось хоче сказати
одні і ті самі сюжети,
одні і ті самі дати.
зарано я якось зневірилась,
зарано себе поховала,
занадто багато речей у собі приховала
від тебе, від себе, від світу
скигливих і недолугих,
не гуляй по підвалах часто
раптом себе загубиш.
а потім якось згадаєш, але чи не буде запізно?
тобі мої п‘яні губи шепочуть, що я не залізна